Водопідготовка для котельні

Водопідготовка для котельні – це обов’язкова операція для нормальної роботи обладнання. Надійна, безаварійна та економічна робота тепломеханічного обладнання електростанції значною мірою залежить від правильного ведення водно-хімічного режиму. Головним завданням водопідготовки для котельні вважається запобігання небажаним процесам, пов’язаним з корозією та утворенням накипу в котлах.

Водопідготовка є обов’язковою для водогрійних та парових котлів. Основні умови:

1. Жорсткість;
2. Кислотність;
3. Наявність фосфатів;
4. Концентрація кисню.

Обладнання та методи водоочищення та водопідготовки

• Механічні фільтри – служать видалення з води грубодисперсних частинок, пластівців коагулянту, тобто. пропуск води через шар зернистого або пористого матеріалу, завантаженого у фільтри.
• Фільтри знезалізнення – роблять обробку від хімічних сполук та бактерій.
• Іонна фільтрація – обробка води методом іонного обміну. Оброблювану воду пропускають через фільтри, завантажені іонітами. Внаслідок чого змінюється склад, як води, що фільтрується, так і самого іоніту.
• Фосфатування котлової води– є засобом запобігання утворенню в котлі кальцієвого накипу, а також засобом, що забезпечує підтримання певної величини pH котлової води та захищає метал котла від корозії.
• Термічна деаерація води – видалення розчинених корозійно-агресивних газів із води. Термічна деаерація заснована на зменшенні розчинності у воді газів зі зниженням їх парціальних тисків у просторі над водою, для чого її доводять до температури кипіння при цьому тиску.
• Видалення кисню та вільної вуглекислоти – поживна вода, підігріта до температури, близької до температури насичення, надходить у верхню частину деаераційної колонки. У нижню частину, назустріч воді, подається пара. При нагріванні падаючої донизу води до температури насичення, гази, розчинення у воді, виділяються і видаляються по лінії випару в атмосферу. Одночасно з видаленням розчиненого кисню та вільної вуглекислоти при кипінні води відбувається частковий розпад бікарбонатів та карбонатів натрію.
• Метабісульфіт натрію – хімічна деаерація води. Для видалення кисню з живильних вод котлів можна використовувати як фізичні, так і хімічні методи. Однією з проблем великого обсягу водопідготовки є фактично повна нездатність вугільних систем попереднього очищення позбавити воду від зайвого хлору. При високій швидкості фільтрації часу на реакцію не вистачає. Рішенням буде дозування метабісульфіту натрію. Мембрани в установках чутливі до води з вмістом хлору 0,1 мг/л. Тоді як середній показник вмісту вільного хлору 02-03 мг/л. Для ефективної роботи зворотноосмотичної мембрани, необхідно видалення залишкового активного хлору дозування в потік води після механічних фільтрів, сильного відновника, наприклад, метабісульфіт натрію, який відрізняється відносно малою вартістю та екологічною безпекою, а також рекомендований для застосування багатьма виробниками. мембран та розробниками систем очищення води. Застосування метабісульфіту дозволяє досягти технологічних результатів порівнянних з фільтруванням на активному вугіллі, але за менших капітальних та експлуатаційних витрат.
• Станції дозування інгібіторів – для захисту обладнання та трубопроводів систем теплопостачання та ГВП від накипу, корозії та відкладень, поряд із збільшенням, знесоленням, деаерацією застосовують корекційну та стабілізаційну обробку різними реагентами. дозуючі станціїпризначені для подачі та підтримки необхідних концентрацій реагентів у підживлювальній та мережній воді в автоматичному режимі.

Згубна дія домішок, що містяться у воді, сприяє зносу дорогого обладнання, а також збільшує ризик аварій. Щоб уникнути цих проблем, ми рекомендуємо звернутися до фахівців нашої компанії.